Зал


С. Беккет
Чекаючи на Ґодо


Поставлено 1996 року. 
Вперше українською мовою
Переклад з англійської Володимира Діброви, Бріджит Фляйшман
Режисер - Алла Заманська
Художник - О.Новикова
“Якби мені довелося обирати одну виставу з програми фестивалю, я, безперечно, вказав би постановку “Ґодо” А.Заманської. Спостерігаючи за грою А.Петрова (Естрагон) та Я.Чорненького (Владімір), вже з перших хвилин я зрозумів, що бачу не лише найкращу постановку “Ґодо”, але і найкращу інсценізацію Беккета з усіх, які мені відомі...
Я постійно відчував, що слова Беккета є для київських акторів зовсім не абсурдними, а абсолютно реальними. Для мене їхня гра була надзвичайно сильним бажанням не зникнути, залишитися живими. На сцені я бачив таку саму живу енергію, як і на вулицях, вокзалах. До того лише двічі в житті я мав нагоду відчути зі сцени енергію такої сили. Таке виконання не збіднило поетичності тексту, навпаки, мова вистави - суміш заїкання, прискореного ритму діалогу та імпровізації перетворили відомий прозовий літературний текст на зразок поезії, що звучить.
(Варшегі Тібор. “Еllen feny”, №1, 1997, Угорщина).
В ролях:
Естрагон - Анатолій Петров
Владімір - Ярослав Чорненький
Поццо - Валерій Легін
Лаккі - Тарас Руденко
Пацан - Тетяна Шуран.




 Ежен Іонеско
Голомоза співачка
антип’єса
Переклад з французької Володимира Діброви
Постановка 1998 року
Автор вистави - Ларіси Паріс (Москва)
Використовується музика Deep Purple, F.Shopin, Joe Cocker, Paco De Lucia

Вистава присвячується 30-літтю студентської революції 1968 року в Парижі

“Дотепність! - ось головна ознака йонесківського тексту. Автора, якого в нас дуже часто трактували як, ну, скажумо, Сартра - по-серйозному.
...”Голомоза співачка” в трактуванні Експериментального еатру - це, насамперед, навертання глядача на здоровий глузд засобами абсурдизму. І, додати, в найабсурдальніший спосіб: перетворюючи найжахливіші, найтупіші епізоди побутового животіння в... іскрометні.
...Шляхом доведення “поганого гумору” до цілковитого абсурду з нього можна вилучити радість буття: Валерій Легін (місіс Сміт) та Анатолій Петров (містер Сміт), довівши нормальну логіку до збоченичецької, приходять висновку, що саме тоді, коли хтось дзвонить у двері, там нікого й нема!”
(Богдан Жолдак. “Кіно-Театр”, №5, 1998).
В ролях:

місіс Сміт - Валерій Легін
містер Сміт - Анатолій Петров
місіс Мартін - Юрко Яценко
містер Мартін - Тарас Руденко
Мері - Вікторія Авдєєнко
Головпожежник - Тетяна Шуран


 

Виставу висунуто на “Київську пектораль-98” в номінаціях: “За кращу виставу”, “За краще виконання жіночої ролі” - В.Легін, “За краще виконання жіночої епізодичної ролі” - В.Авдєєнко, “За краще пластичне вирішення вистави” - Л.Паріс.


Петер Хакс
Амфітріон
філософська комедія
Переклад з німецької Сергія Борщевського.

Постановка 1998 року
Режисер Анатолій Ігнатуша
Художник - Володимир Карашевський
Хореографія - Володимир Шпудейко

Виставу здійснено за сприяння Ґете-Інституту в Києві

“Коли глядач попередньо не ознайомлений з п’єсою, йому важко зрозуміти головну сюжетну лінію... Але й за відсутності цієї помилки, режисерові ніяк не вдалася б традиційна комедія з хореографічно-еротичними вставками. Бо сценограф і актори, проігнорувавши його, підкреслили в п’єсі філософічне, а не комічне.”
(Валентина Грицук. “Кіно-Теар”, №1, 1999).
В ролях:

Амфітріон - Анатолій Петров
Алкмена - Вікторія Авдєєнко
Юпітер - Валерій Легін
Меркурій - Тарас Руденко
Ніч - Тетяна Шуран
Созій - Ярослав Чорненький

Виставу висунуто на “Київську пектораль-98”. Номінація “За кращу сценографію” - В.Карашевський.


вулиця афіша контакт
головна сторінка