![]() |
Поставлено 1996 року.
Вперше українською мовою Переклад з англійської Володимира Діброви, Бріджит Фляйшман Режисер - Алла Заманська Художник - О.Новикова |
![]() |
“Якби мені довелося обирати одну виставу з програми фестивалю, я, безперечно,
вказав би постановку “Ґодо” А.Заманської. Спостерігаючи за грою А.Петрова
(Естрагон) та Я.Чорненького (Владімір), вже з перших хвилин я зрозумів,
що бачу не лише найкращу постановку “Ґодо”, але і найкращу інсценізацію
Беккета з усіх, які мені відомі...
Я постійно відчував, що слова Беккета є для київських акторів зовсім не абсурдними, а абсолютно реальними. Для мене їхня гра була надзвичайно сильним бажанням не зникнути, залишитися живими. На сцені я бачив таку саму живу енергію, як і на вулицях, вокзалах. До того лише двічі в житті я мав нагоду відчути зі сцени енергію такої сили. Таке виконання не збіднило поетичності тексту, навпаки, мова вистави - суміш заїкання, прискореного ритму діалогу та імпровізації перетворили відомий прозовий літературний текст на зразок поезії, що звучить. (Варшегі Тібор. “Еllen feny”, №1, 1997, Угорщина).
|
![]() |
Естрагон - Анатолій Петров Владімір - Ярослав Чорненький Поццо - Валерій Легін Лаккі - Тарас Руденко Пацан - Тетяна Шуран. |
|
Переклад з французької Володимира Діброви
Постановка 1998 року Автор вистави - Ларіси Паріс (Москва) Використовується музика Deep Purple, F.Shopin, Joe Cocker, Paco De Lucia Вистава присвячується 30-літтю студентської революції 1968 року в Парижі |
![]() |
![]() |
“Дотепність! - ось головна ознака йонесківського тексту. Автора, якого
в нас дуже часто трактували як, ну, скажумо, Сартра - по-серйозному.
...”Голомоза співачка” в трактуванні Експериментального еатру - це, насамперед, навертання глядача на здоровий глузд засобами абсурдизму. І, додати, в найабсурдальніший спосіб: перетворюючи найжахливіші, найтупіші епізоди побутового животіння в... іскрометні. ...Шляхом доведення “поганого гумору” до цілковитого абсурду з нього можна вилучити радість буття: Валерій Легін (місіс Сміт) та Анатолій Петров (містер Сміт), довівши нормальну логіку до збоченичецької, приходять висновку, що саме тоді, коли хтось дзвонить у двері, там нікого й нема!” (Богдан Жолдак. “Кіно-Театр”, №5, 1998).
|
|
В ролях:
місіс Сміт - Валерій Легін
|
![]() |
Виставу висунуто на “Київську пектораль-98” в номінаціях: “За кращу виставу”, “За краще виконання жіночої ролі” - В.Легін, “За краще виконання жіночої епізодичної ролі” - В.Авдєєнко, “За краще пластичне вирішення вистави” - Л.Паріс.
|
Переклад з німецької Сергія Борщевського.
Постановка 1998 року
Виставу здійснено за сприяння Ґете-Інституту в Києві |
![]() |
![]() |
“Коли глядач попередньо не ознайомлений з п’єсою, йому важко зрозуміти
головну сюжетну лінію... Але й за відсутності цієї помилки, режисерові
ніяк не вдалася б традиційна комедія з хореографічно-еротичними вставками.
Бо сценограф і актори, проігнорувавши його, підкреслили в п’єсі філософічне,
а не комічне.”
(Валентина Грицук. “Кіно-Теар”, №1, 1999).
|
|
В ролях:
Амфітріон - Анатолій Петров
|
![]() |
Виставу висунуто на “Київську пектораль-98”. Номінація “За кращу сценографію” - В.Карашевський.